Слово Боже на 21-у Нд. по ЗСД
Притча про сіяча
На загал, як стверджує св. Іван Золотоустий, ця притча показує що зерно, тобто Слово Боже, не буде прийняте юдеями; але її слід розуміти і в особистому контексті сприймання Слова ґрунтом мого серця. Отже, сіяч – це Господь Бог який сіє своє Слово в людські душі; від того на скільки душа сприйме це Слово залежи якість плоду, а в кінцевому результаті і спасіння її душі.
Маємо чотири типи “ґрунту”, тобто стану серця, які можуть бути притаманні чотирьом типам людських душ, але рівно ж, з огляду на постійну змінність серця і одній людині.
- Зерно що впало край дороги.
- Зерно що впало на камінь.
- Зерно що впало між тернину.
- Зерно що впало на добру землю.
Сам Ісус, на прохання учнів, дає пояснення цієї притчі (Лк 8,11-15), які можна собі прочитати. Натомість хотілось би звернути увагу на сутнісні речі, які виникають при “зіткненні” Слова Божого і конкретним людським життям. Христос часто говорить – “хто має вуха слухати, хай слухає” (Лк 8,8). Від слухання Слова Божого залежить наша віра, її якість і зріст. Звичайно, що диявол про це знає, тому робитиме все можливе, щоб людина або взагалі не слухала або погано слухала Слово Боже. Без Христової науки неможливо пізнати свій гріх, увірувати і спастися.
Слово Боже – це свого роду також певний дороговказ, який при зустрічі з Ним буде вказувати нам те що потрібно змінювати і лікувати: неможливо служити Богові і мамоні.
Друге про що говорить Ісус, – вірність Слову вимагатиме жертви з боку людини: поборення спокус. Спокуса – це не є кара, але можливість ставати щораз вправнішими в духовному житті. Слово Боже при активному слуханні, почне показувати нам що не так в нас в житті: прив’язаності, залежності, і т.п. Тому тут потрібне радикальне відкидання усього того у чому сумління нам дорікатиме. Шукати час для Бога, ставити пріорітети духовні вище дочасних – це мета кожного учня Христового. Не тільки пастка спокуси відгороджує нас від Бога, але й інші речі: клопоти, багатства, життєві розкоші – все це блокує дію Слова у серці, такі люди ніколи не дадуть плоду у духовні житті, а будуть млявими і непостійними, тупцятимуть на місці.
На кінець, як розуміти добру землю? Це не тільки серце після сповіді, цього замало, – це мій вибір наслідування Христа за будь-яких обставин! Бути з Христом – це означає бути з Його Словом, у Його Слові, це означає дати Слову можливість працювати у мені і змінювати мене – ось це найголовніше! Пам’ятаймо на вище зазначені перешкоди і за будь-яких обставин будьмо з Христом, тобто Його Словом!
Найкращим прикладом такого поступання є Марія – Слугиня Господня, яка не тільки була зі Словом але й давала плід у терпінні! До цього запрошений рівно ж кожний з нас.
Отець Назарій ЛАНЬКО
